День менеджера в Новоукраїнській ЗОШ
Робота за проектними технологіями дає неабиякий позитивний заряд енергії для розвитку творчих здібностей наших дітей, а ще – стимулює пошукову діяльність у плані соціалізації особистості, яка намагається само- стверджуватися у колі однолітків. Підготовлені разом проекти дають нам можливість говорити про певні досягнення вихованців – а отже і ефективну роботу МВС.
Найважливіше досягнення – це поступове ускладнення наших проектів, які покликані відіграти важливу роль у самоутвердженні особистості. Традиційно школа виявляла вдавану турботу про дитину, про світ її думок, коло інтересів. МВС створює умови для розвитку обдарованих дітей, виявляє їх справжні інтереси, стимулює пізнавальні процеси.
Підготовка конкретного проекту передбачає такий алгоритм дій:
· Проектна технологія стимулює інтерес учнів до активного відображення дійсності – пізнання навколишнього світу і самого себе.
· КТС – це саморух особистості, це наші спільні кроки до успіху, які спрямовані вирішити стратегічні завдання діяльності вихованців: учись бути розумним, здоровим, корисним людям, стань сам гідним громадянином України, навчись складати і реалізовувати власні життєві проекти в складних умовах сьогодення (педагогіка життєтворчості).
· Створення штучного соціуму допомагає учням вирішувати складні соціальні проблеми, знаходити практичне застосування здобутим знанням, виробляти стійкий інтерес до власної особи, любити й поважати перш за все – себе, а вже потім виробляти толерантне ставлення до оточення.
· Під час підготовки проекту формується команда однодумців, яка здатна колективно вирішувати найскладніші завдання і зважено підходити до очікуваних результатів власної діяльності.
· Керівник проекту та координатори напрямків готують прес-реліз для засобів масової інформації, хронометраж для відеозйомки, готують питання для Лабораторії соціальних досліджень, дають рекомендації юним журналістам щодо моніторингу шкільних проблем.
· Сам проект – це змодельовані дії, які можуть зазнавати змін у процесі підготовки та реалізації наших задумів.
· Наші дослідження виявили одну важливу соціальну проблему – входження молодої людини в соціум за умов ринкових відносин, саме це і наштовхнуло нас на проведення дня менеджера в Новоукраїнській ЗОШ.
· Враховуючи досвід реалізації попередніх проектів, нами було складено план пілотного проекту, що включав у собі міні-проекти, які реалізовувалися у класних колективах, потім піддавалися аналізу, експертизі. Нами було проведено опитування учнів з метою виявлення ступеню зацікавленості цією проблемою – і лише потім керівники зайнялися вирішенням найважливішого завдання – фінансування проекту та визначення економічної вигоди від реалізації наших задумів.
· Привабливість його у тому, що нами створювалися ідеальні умови для діяльності учнів в умовах ринкових відносин, вводилася власна валюта – “школярик”, почала діяти біржа праці, власний банк, рекламне агентство, школіція, відкривалися приватні підприємства, діяв обмінний пункт валюти ( школярики – гривна – долари).
· Кожен міг власним розумом заробити певні кошти, відкрити рахунок у банку, отримати гроші – і витратити їх на власний розсуд: у кафе, на дискотеці, на аукціоні, де можна була придбати знання, чи просто купити оцінку (заплативши максимальну суму).
· Важливою перевагою нашої схеми розрахунків було те, що найбільше “школяриків” учні отримували за власні знання ( оцінка з української мови 11 балів – 11 “школяриків”, КТС – 10, випуск газети – 5 . Тобто учень , який отримує високі бали за навчання , може реально претендувати на високий рейтинг довіри банку, що буде кредитувати учасників аукціону, які побажають заплатити максимальну суму за високі бали. Інші ж учасники зможуть придбати оцінки середнього і достатнього рівнів, внісши відповідну суму до банку, або ж відкрити кредитну лінію під майбутні знання. Знову ж таки нами враховується потенціал конкретного учня, що змушений буде “відпрацьовувати” отриманий кредит довіри.
· Передувало проведенню дня менеджера засідання шкільної президентської служби разом із учнями, де були вирішенні організаційні питання, сформовано штаб по підготовці цього заходу, були прораховані складні моменти у роботі банку, біржі праці, обмінного пункту валюти ( учні мали право обмінювати гривні на “школярики” тільки при наявності довідки від батьків, що їх діти гроші заробили самостійно і мають право ними розпоряджатися на свій розсуд).
· Нами були продумані реальні важелі впливу на учнів, які будуть отримувати кредити, встановлена була персональна відповідальність за проведення валютних операцій.
· Проведений диспут на тему “Альтернативна вартість навчання”, де кожен міг висловити свою думку про те , що знання можна придбати за гроші, або ж здобути власними силами, який диплом престижніше купити (якщо це можливо), яким шляхом здобути вищу освіту, як знайти улюблену роботу (і щоб вона приносила матеріальне задоволення).
· Саме під час дискусії учні самотужки прийшли до висновку, що під час навчання у школі чи у вузі доведеться інколи платити гроші. Але це буде плата за оцінку, а не за знання. Знання можна здобути тільки власними зусиллями, коли сам визначив їх практичну доцільність.
· Багато суперечок викликали такі питання: куди ж піти навчатися далі, яка професія зараз найприбутковіша. А були і чисто практичні запитання: скільки ж буде коштувати оцінка з української мови за семестр? Інтерес учнів до таких проблем цілком зрозумілий – їм хотілося якнайшвидше знайти відповіді на важливі питання сьогодення.
· Найскладніше завдання, яке так і не знайшло повного розв’язання – скільки ж коштують конкретні знання, якому продукту вони еквівалентні. Навіть прості розрахунки дали нам можливість констатувати: отримавши за 10 балів – 10 школяриків, учні не поспішали їх витрачати на аукціоні чи в кафе, їм шкода стало “результатів” своєї праці. І коли ми спробували перерахувати на гривні, скільки ж разів потрібна відповісти на уроці, щоб купити якусь модну річ (джинси – вартістю 150 гривень), то вийшло 1500 разів. Це ж скільки енергії потрібно, щоб підготуватися до уроку, вдало відповідати, відкрити рахунок у банку, - і нарешті назбирати відповідну суму, щоб матеріалізувати свою мрію.
· Під час підготовки учні дізналися про нові професії, а потім цю інформацію трансформували у своєрідну рекламну газету, з якої всі дізнавалися:, де ж можна отримати відповідну спеціальність, який вид діяльності тебе чекає, які риси характеру потрібно виховувати та іншу цікаву інформацію зі світу професійної підготовки молоді.
· Координатори знайомилися з роботою банківських служб, навчалися правильно оформляти договори між фізичними та юридичними особами з одного боку, та банкам – із другого. Дізнавалися про юридичну відповідальність за недотримання, або невиконання договірних умов. Цією інформацією ділилися у доступній формі з однокласниками.
· Складною виявилася робота працівників біржі праці: саме вони приймали учнів на конкурсній основі на роботу до банку, школіції, рекламного агентства. Кожен повинен був грамотно заповнити резюме, пройти співбесіду з керівниками проекту, підписати договір про оплату та умови праці.
· Саме ці деталі й викликали у нас певні труднощі: було обмаль інформації про види документів, що їх потрібно працівнику заповнити, низький був рівень мовленнєвої компетенції старшокласників ( а це були в основному учні 10 класу), фінансове забезпечення проекту вирішувалося надзвичайно складно. Чомусь ніхто не виявив зацікавленості у тому, щоб майбутні випускники уже зараз були готові вступати у складне сьогодення, де панують ринкові відносини.
· Цікавою виявилася робота учнів по виготовленню грошової одиниці нашої шкільної держави – “школяриків”. До ескізу ми включили фото президента ШД – Коновалової Оксани, фото фасаду школи, номінал паперової купюри. Також подбали і про її захист від підробки кмітливими школярами – на гроші був нанесений спеціальний знак, невидимий на перший погляд, але під час перевірки купюри його легко було виявити ( проколена певна частина купюри).
· Сама підготовка проекту зайняла більше місяця, були змодельовані дії біржі праці, банку, рекламного агентства, визначені складні моменти реалізації проекту, знайдені можливі виходи, призначені координатори напрямків та їх замісники.
· У процесі підготовки була запропонована учнями цікава ідея для реалізації – провести аукціон, де будуть продаватися поряд із знаннями і оцінки з того чи іншого предмета, також можна виставити на продажу й інші речі, які користуються попитом серед школярів. Саме реалізація цієї ідею викликала багато суперечок серед учнів та вчителів, навіть керівники не уявляли механізм, який забезпечив би ефективне проведення аукціону. Важливий момент його – моральний аспект справи, коли на торги виставляються оцінки, які “грошовитий” учень може придбати, обмінявши гривні на “школярики”. Ці побоювання мали під собою підґрунтя , бо гіркий досвід вузів наштовхував і нас на легкий шлях поповнення шкільної скарбниці. Хоча з іншого боку – таке вирішення фінансової підтримки проекту нами уявляється більш-менш привабливим, ніж “віртуальні” гроші.
· Нарешті був визначений і день реалізації наших задумів. Оголошення, рекламні повідомлення, робота приватних підприємців, біржі праці, школіції - все захопило школярів з самого ранку. Найбільше всіх цікавила робота банку, де учні могли отримати гроші зі своїх рахунків, відкрити кредитування під майбутні знання, отримати консультації спеціалістів. Звичайно, всіх зацікавила й робота обмінного пункту, але охочих обмінювати гривні на “школярики” було небагато, ніхто не хотів ризикувати. Касири банку працювали напружено: потрібно було видавати гроші, вести облік клієнтів, давати консультації, проводити кредитування, перевіряти правильність ведення документації.
· Був знайдений цікавий елемент для кредитування під заставу. Заставою могли служити особисті речі, знання учнів, а також добре ім’я його ( у разі порушення умов, банк передавав конфіденційну інформацію до засобів масової інформації). Гарантом міг виступити хтось із друзів, який на даний момент користується авторитетом у працівників банку, тим самим реалізувалася ідея колективного виховання.
· Можливо, ця економічна гра більше нагадувала справді гру, але сам перебіг її дав можливість виявити суттєві прогалини у знаннях учнів, їх невміння користуватися перевагами моделі соціуму. І якщо під час гри вони розраховувалися умовними “школяриками”, то у майбутньому доведеться за все платити “по-справжньому”, бо життя поставить такі питання, на які жоден проект не дасть повної відповіді. А ще життя може виставити такий грошовий рахунок, який оплатити буде надзвичайно складно. І саме в таких випадках знадобляться практичні навички, що їх учні здобули під час проведення дня менеджера.
· А це дає нам право заявити, що проектна технологія наближає учнів до життя, моделює їх дії, але ні в якому разі не зможе замінити самих реалій сьогодення, де такі проблеми, що навіть найрозумніші мудреці не знайшли б відповіді. Але те, що ми її намагаємося знайти - велика перевага нашої МВС, покликаної створити умови для самореалізації творчого потенціалу дитини, бо тільки творчість народжує в людині особистість.
· Важливий момент – це обговорення результатів проведення економічної гри та презентація результатів її. Спочатку виступили керівники проекту, які визначили позитивні моменти проекту, його завдання і очікуванні результати. Потім ми надали слово експертам, що мали визначити економічні розрахунки, - і тільки після цього ми вже говорили про важливий стимул для учнів – інтерес до самої ідеї проведення дня менеджера.
· Звертаємо вашу увагу до ще одного важливого моменту цієї гри – нами вперше була широко використана новітня технологія економічного виховання молоді: учні могли на свій розсуд використовувати зароблені кошти, відкривати кредитні лінії, вести розрахунки в готівковому та безготівковому режимі, брати участь в аукціоні, роботі обмінного пункту, відкривати власні підприємства. А головне – не бути у ролі пасивного спостерігача ( як це було під час реалізації попередніх проектів ), а брати безпосередню участь у грі. І вже не вчителі заохочували, а саме життя диктувало активну позицію кожного учасника.
· На нашу думку проведення таких ігор сприятиме розвитку особистості, що сама рухається до успіху в житті. Завдання вихователів – створити такі умови, щоб учні самореалізували свій творчий потенціал, не втратили позитивного ставлення до оточення, власної позитивної “Я-концепції”.
Саме такий алгоритм сприяв успішній реалізації проекту дня менеджера в Новоукраїнській ЗОШ.
